Конспект бінарного уроку з історії  України та технологій у 8 класі

Тема: Побут і культура козаків.

Мета:повторити і узагальнити матеріал з теми «Українська козацька держава», охарактеризувати побут та культуру козаків у вільний від походів час ( а саме одяг, звичаї та їжу), ознайомити учнів з технологією пошиття козацьких шароварів та технологією приготування українського напою; удосконалювати навички учнів у виокремленні потрібної інформації із джерела, ознайомити учнів із походженням крилатих висловів «за компанію і жид повісився», «випити на коня»; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість;виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до звичаїв та традицій українського народу.

Тип: бінарний урок.

Обладнання: мультимедійна система, слайди по темі, відеозапис (приготування напою), роздатковий матеріал для практичної роботи.

Хід уроку

І. Організацій учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Курінь».

Запитання до учнів:

1.     Той, хто очолював полкову канцелярію. (Полковник)

2.     Здійснював управління державним і військовим господарством. (Обозний)

3.     Той, хто відповідав за бунчук. (Бунчужний)

4.     Як називали мисливський і рибний промисли в середній течії Дніпра. (Уходництво)

5.     Гетьман Правобережної України з 1663-1665 рр. (Тетеря Павло)

6.     Ним був Самойлович, Брюховецький, Виговський. (Іван)

7.     Вільна озброєна людина. (Козак)

8.     Важливе місто-фортеця, яке обороняв Богун під час наступу поляків 1654-55 рр. (Умань)

9.     Як називалася комісія, яка наглядала й контролювала бюджетні надходження й витрати. (Лічильна)

10. Старшинське землеволодіння мало дві форми: приватне і рангове. Приватне означало спадкове, а що означало рангове?  (Тимчасове)

11. Країна, на землях якої існували козаки. (Україна)

12. Трагічний період в історії України після смерті Б.Хмельницького. (Руїна)

13. Речі (крім одягу та зброї), що становили спорядження військовослужбовця, а також військове спорядження коня. (Амуніція).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Вчитель історії: Тож тема сьогоднішнього уроку «Побут і культура козаків». Подивіться на малюнок, скажіть на чому розташованілітери?

Діти: (На курені)

Вчитель: А що для козаків був курінь?   (житло)

Вчитель технологій: А які ще асоціації викликає у вас слово «козак»?

( вуса, шаровари, оселедець, кінь, свобода, вільна людина…)

Вчитель історії: Сьогодні ми розглянемо козака у вільний від походів час. Що є складовими життя козака?

ремесла

одяг

житло

Вправа «Дерево асоціацій»(Слайд 1)

виховання

їжа

культура

звичаї

 

Вчитель технологій:На уроці ми дізнаємось більше про звички, їжу , а саме напої, та одяг козаків. Розкриємо таємниці козацьких шароварів.

IV. Основна частина уроку.

Розповідь вчителя з елементами бесіди

Вчитель історії: Ви маєте акруші із завданням, яке повинні виконати під час уроку.

Слайд 2

Яким же буложиттякозака у вільнийвідпоходів час?  Якітрадиції та звичаїпанували на Січі?

Козаком бути — цебуло почесно, але стати ним — надзвичайно складно.

Існуєдоситьпоширена думка, що в запорозькікозакиприймаливсіх, хто приходив на Січ і вмівперехреститися та сказати, щовірує в Бога. Протеце не так. Щоб стати справжнімкозаком, слідбуло пройти дуженелегку школу навчання й скластисуворііспити, яківитримували не всі, тож не всі й ставали козаками.

Слайд 3

Новачок, незалежновідвіку, приймавсяспочатку в «молодики». Молодик сімроківучивсяфехтувати, влучностріляти, «реп'яхом» на конісидіти, виконувати гопак, який колись був не танцем, а різновидомбойовогомистецтва, щополягав у вмінні вести бійнайперше ногами з багатьмасуперниками.

Слайд 5

Слайд 4

Козак мав не тільки бути неперевершенимвоїном, а й так само добре знати грамоту, основиастрономії, медицини. Більшталановитінавчалисяще й основам дипломатії, вивчалиіноземнімови, оскільки у невтомнійборотьбідоводилосябувати у різнихкраїнах. 

Кепський той козак, який не вмівграти бодай би на одному народному інструменті, чи не вмів би співати й танцювати. 

Слайд 6

Лише післяуспішногонавчаннямайбутнійкозакдопускався до іспиту на званнязапорожця.

Запитання:  А як видумаєте, які іспити мав здати молодик? (підказка на слайді)

Слайд 7

Спочатку юнак мавз'їсти миску дуженаперченого борщу і випити кварту горілки, опіслячого пройти по колоді, перекинутійміжскелями на березіДніпра, і не впастиу воду.  Наступневипробування — подолативсі пороги, пливучичовном по Дніпрупротитечії. На завершення молодик, осідлавшинеоб'їждженого коня задом наперед, без сідла й вуздечкимавпроскакати по степу й благополучно повернутися. 

Козаки нерідкозалишалися холостяками. Холостяцькомужиттю «сприяли» постійнівійни – люди просто не встигалистворитисім'ю. Були й тікозаки, які брали обітницюбезшлюбності, цілкомвіддаючи себе військовійслужбі. Такі люди виховували чужих дітей – майбутніхкозаків – «всімсвітом».

Слайд 8

Народження хлопчика для козака – справжнярадість... І справжнє горе для матері. Микола Гоголь без перебільшеньописувавпобуткозаків у своємутворі «Тарас Бульба»: матір, яка вмовляє батька залишитидитинухоча б на кількаднів, щобнадивитися на свою кровинку,  боячись, щобільшеніколийого не побачить, не булавигадкою. 

Ставлення до старших

Слайд 9

Якщостарий заходив у будинокабо на збори, козаки вставали, а зустрічаючи старого на вулиці – кланялися. 

Крім того, при старших не дозволяли сидіти, курити люльку і говорити без дозволу. Лихословити і перечити старшому – нечуванийзлочин тих років! Неввічливобулообганяти старшого за віком – обов'язково треба спитатидозволу, аби пройти повзнього. В хату вперед пропускали старших. 

Вчитель технологій: давайте звернемо увагу на зовнішній вигляд козака.

Одяг – друга шкіракозака. Кожен козак носив тількисвійодяг і тримавйого в чистоті.

Козацький костюм поділявся на буденний та парадний.Тому головнимиякостямибуденного костюму булизручність та невисокаціна. Для пошиттябуденногоодягувикористовувалосьдомоткане полотно, дешевісорти сукна, шкіра, смушок, недорогідерев’яні, кістяні та металевіґудзики. При виготовленні парадного одягувикористовувалосьхутро соболя, куниці,  рисітощо.

Основнимелементомкозацького костюму булиширокішаровари, якібули добре пристосовані до верховоїїзди. Козацькішароваришилися з чотирикутноювставкоюіззаду, щоутворюваламатню,  якіз’єднувалахолоші. На поясіробилася широка вшита складка, в якузатягувався очкур (мотузяний пояс). При цьомуутворювалосьбагатопишних складок, якіоблягали стан козака. Особливістюкозацькихшароварівбулаїхширина (іноді для пошиттявикористовувалось до 10 метрівтканини!!!). Шилисяшаровариіз сукна або китайки яскравогокольору. Холошішароварів не заправлялись у чоботи, а прив’язувалисьзав’язками поверх чобіт.

Величезноюперевагоюшароварівбуло те, щоїхможнабулоодягнути будь-якою стороною, адже вони не малипередньої та задньоїчастини, які є у сучасних штанах. Такожшароварибули з великими кишенями, у якіможнабулопокластишаблю, щобуловажливо та зручно для козаків. Ще одна значущаперевага у використаннішароварів — зручність у їзді верхи на конях. самезавдякиційхарактеристицішароварибулидужепопулярнісередкозаків.

От і сьогодні на уроці, ми з вами спробуємо пошити шароваривласноруч , аби одягти шаблони-заготовки, що розміщені у вас на столах. У вас є відріз червоної тканини, голка, нитка, а також стрічка синього кольору, яка буде поясом, яким ми підв’яжемо шаровари. Перед тим, як приступити до виконання практичної роботи, давайте пригадаємо правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання ручних швейних робіт.

(учні називають правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги)

Практична робота. Інструкція вчителя технологій.

Ваш відріз тканини потрібно розділити навпіл, таким чином, щоб утворилося дві калоші.

Потім край підвернути, і використовуючи шов «уперед голкою», нанизати всю ширину наших шароварів, не забувши другий край теж підвернути.

Низ наших шароварів підшиваємо аналогічно.

За допомогою клею та підготованих шаблонів одягнемо нашого козака в черевики і прикріпимо пояс. (див. Додаток 1)

Вчитель історії: Є анекдот з приводу червоних шаровар. Якось покликав ПетроІкозаківдо себе і спитавчому у них шароваричервоногокольору. Відповіли: "Щоб не було видно крові в бою". Після того ПетроІвидав наказ,згідноякогойоговійсько почало носити форму з коричневимиштанями:)))

Козаківбуло легко впізнати за зачісками, вони носили на головітакий чуб, якийназиваєтьсяоселедець. Вважається, щооселедецьабоще як називали чуприна символізувався з сонячнимпроменем, знак сонця. Але не всімкозакамдозволялосяносити чуприну, котрабуласвоєрідноювідзнакоюлицарського стану. Чуприну (оселедець) просто так не можнабулособівистригти. Тількипісля посвяти у козаки (післяпершого бою, першогоморського походу та складнихіспитів) дозволялосявоїновіголити голову, залишаючи чуприну. Чупринизаборонялосяносити селянам – втікачам, недосвідченим воякам, брехунам, боягузам, злодіям. Позбавити, відстригти чуприну козакові вважалося найбільшою ганьбою. Про надзвичайно високий статус цієї зачіски у запорожців свідчить і суворо регламентований спосіб носіння чуприни. Чуприну неодмінно носили за лівимвухом, як знак завзятого і відважногокозака.За легендою козак не дарма відрощувавсобіоселедець (чуб) -, бо вірили, щосаме за ньогозмилостивившийся Господь все - таки витягнекозака з пекельногополум'я. 

Перевірка практичного завдання. Визначення кращих робіт.

Слайд 10

Вчитель історії:Козаки вірили: гість посланий Богом. Особливо бажаними і шанованими гостями були люди, щоприйшлиздалеку, просто незнайомі люди і тіподорожні, щопотребуютьдаху над головою. Вважалосяганьбоювідмовитилюдині в притулку. Гостя завжди садили на чолі столу і пропонуваликращемісце для відпочинку. Цікаво, щомінімум три днікозаки не цікавилися у гостя аніім'ям, анімісцем, звідкивінприбув – цевважалосянепристойним.

Слайд 11

 

Слайд 12

Заходячи в будинок, козакиобов'язковохрестилися, дивлячись на образисвятих, а чоловікиобов'язково при цьомузнімали шапку. При виході з хатиабо куреня вони робили те ж саме. 

Слайд 13

Просили вибачення і дякуваликозаки практично завжди з Божимім'ям на вустах: «Прости Христа ради», «Бережи тебе Господь», «Спаси, Боже». Без молитвикозаки не починали і не закінчувалианітрапези, аніпольовоїроботи. У них навіть була пересувна церква.

Слайд 14

Вчитель технологій:Запорізькікозакибулиневибагливі в їжі. Про них говорили: «Запорожці як малідіти: дай багато — все з'їдять, дай мало — будутьзадоволені». У домашніхумовахїжакозаків не відрізняласявідїжі селян. Головне, щоббулоситно і смачно.

Слайд 15

         Повсякденноюїжеюкозаківбулисоломаха (житнєквашенетісто, рідкозварене), куліш, галушки, каші, а також все те, що давав воднийбасейнДніпра, степ та ліси. Цериба, м'ясо диких птахів та тварин, горіхи, ягоди, гриби та ін.

Слайд 16

З-за Кордону привозилисяпрянощі, цитрусові, різніделікатеси.

Ось як описувавДмитроІвановичЯворницькийобід на Січі: «Рівно о 12 годинікуріннийкухарвдаряв по казанові, і на цей звук коженкозакпоспішав до свого куреня на обід. Обід у кожному куреніготувавокремий  кухар з помічниками, невеликими хлопцями, обов'язкомякихбулоприносити воду в курінь і тримати в чистотіказани й посуд...».
Існує легенда про походження вислову

Слайд 17

 «За компанію і жид повісився»

Ви чули такий вислів?

Компанія- котел у запорізьких козаків. Він мав велике значення для козаків, як хоругва чи литаври. З одного котла їли всі.
Одного разу, коли козаки вирішили виступити в похід, виявилось, що немає грошей. Тоді вони позичили гроші в жида, заклавши свій котел - "компанію". Той дав гроші, не шкодуючи, бо вважав, що козаки не повернуться живими, і продав той котел іншим купцям. А от і ні, похід вдався, козаки повернулися з багатою здобиччю. Як тільки жид забачив їх, то побіг і повісився, злякався, що з нього спитають за компанію. Звідси й пішло - "за компанію і жид повісився".

Любили козаки і хмільні напої: мед, наливку, пиво, але більше всього варенуху, яку Д. Яворницький описує так: «суміш горілки, меду, сушених фруктів, переважно родзинок, винограду, груш, яблук, разом звареними з імбиром і іншими в цьому роді прянощами. До цих пір цей напій є дуже популярним у нас на Україні, оскільки він не лише дуже смачний , а й володіє лікувальними властивостями.

Слайд 18

Учениці 8 класу теж спробували приготувати варенуху. Давайте подивимось, як це відбувалось.

(перегляд відео 2.20хв)

V. Закріплення  опрацьованого матеріалу.

     Перевірка  тестового завдання.

VI. Підсумки уроку.

А чи знаєте ви, як виник вислів «Випити на коня?».До речі, він якраз пов’язаний із варенухою. Коли запрошували гостей і відбувалися пишні гуляння, то у варенуху додавали горілку, перемішували і таким напоєм пригощали гостей, а гущею, яка залишалася від узвару годували коней, щоб вони були здорові, оскільки варенуха допомагала при застуді.

В наш час цей вислів використовують, коли гості збираються йти додому.

Тож, ми теж пропонуємо вам випити, так би мовити,  «на коня», бо наш урок завершується, але наша варенуха – безалкогольна, традиційна і цілюща.

Смачного! Будьте здорові!

(учні і гості уроку пригощаються варенухою)

Додаток 1

Приклад готового виробу

                                             Автори уроку:

Вчитель історії  Манухіна Ірина Анатоліївна

та вчитель технологій Івасенко Анастасія Юріївна

 Кіровоградського ОНВК (гімназія-інтернат-школа мистецтв) м. Олександрія