субота, 30 квітня 2016 р.

Довірся Богу

Бог не залишає людину.

Все буде добре? - Звісно буде, доню! Ти витри сльози, дай свою долоню! І розкажи – чому так гірко плачеш, Кому в своєму серці не пробачиш? Можливо, хтось довіру твою зрадив? Або Тобі погане щось порадив? Чи може, на батьків образу маєш, Чи на роботі когось зневажаєш?
А може,Твій коханий серце ранив, Забув тебе, образив чи споганив? Ти розкажи, повір – Я зрозумію. Підтримаю, поможу –Я умію! Лише відкрий мені своє серденько, Бо Ти моя дитина дорогенька! Повір, в житті по - різному буває, Але Твій Бог Тебе не забуває… Твої терпіння очищають душу, І їх тому Тобі послати мушу. Коханий зрадив? Значить, не любив, Ти відпусти, бо Я йому простив… Тебе чекає набагато кращий, Бо заслужила в мене Ти на щастя! Батьків шануй –Ти їх не обирала, Та через них на світ Ти потрапляла. Пораду злу не слухай , доню мила, Відкинь її, є в Тебе на це сила. Образив хтось? Бажай Йому добра – Бо Ти - дитина світла, Ти - моя! Дозволь мені життя Твоє творити, Живи в мені, а Я у Тобі буду жити. Й повір – усе на краще у житті, Якщо життя своє довірила Мені.

Немає коментарів:

Дописати коментар